Індекс рубрикатора НБУВ: Э365.09(4УКР)-3 + Т52(23=УКР6А/Я)-7

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.16-54

Рубрики:

Хронічний гастрит

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В377.3

Рубрики:

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено антихелікобактерну активність електролітного розчину срібла, його позитивний вплив на ступінь ерадикації Helycobacter pylori (HP) під час лікування виразкової хвороби (ВХ). Виявлено особливості змін слизово-епітеліального бар'єру шлунка та дванадцятипалої кишки - зменшення товщини слизової оболонки за рахунок зниження набряку, зменшення кількості лімфоцитів і плазмоцитів у ній, збільшення глибини крипт - під впливом комплексного лікування з використанням електролітного розчину срібла та даларгіну у хворих на ВХ, асоційовану з HP. Виявлено позитивний вплив проведеного комплексного лікування з застосуванням електролітного розчину срібла та даларгіну на динаміку показників імунного статусу - суттєве збільшення вмісту в крові Т-лімфоцитів (Тл), зменшення В-лімфоцитів (Вл), Ig G, Ig M - у зазначених хворих.

Вивчено традиційну культуру етнічних меншин на Покутті у другій половині XIX - 1930-х рр. й основні тенденції їх розвитку. Проаналізовано процес поселення поляків, німців і вірмен на Покутті, подано динаміку чисельності етнічних меншин, демографічну структуру регіону. Визначено основні етапи та місця їх компактного та дисперсного розселення. Охарактеризовано форми господарської діяльності даних етноменшин. Досліджено особливості їх архітектури, їжі й одягу. Розкрито особливості родинного, релігійного та громадянського життя, їх календарну обрядовість. Висвітлено процес формування та діяльності польських, вірменських і німецьких закладів освіти на Покутті. З'ясовано роль культурно-освітніх закладів і релігійних інституцій у збереженні національної ідентичності. Показано роль колоністів у соціально-економічному та культурному розвитку регіону, охарактеризовано акультураційні й асиміляційні процеси.

Вперше проведено дослідження поширеності мікроальбумінурії (МАУ) серед хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та цукровий діабет (ЦД). Пріоритетними даними є встановлення достовірної залежності між рівнем пульсового артеріального тиску (AT) та частотою виявлення МАУ. Встановлено, що у разі збільшення тривалості АГ зростає вірогідність МАУ. Доведено, що наявність МАУ можна розглядати не лише як маркер важкості і прогресування АГ і ЦЦ, але і як важливий критерій для оцінювання ступеня серцевої недостатності. Вперше вивчено вплив фактора ризику та патогенетичних чинників розвитку серцево-судинних захворювань на поширеність і вираженість ознак діастолічна дисфункція лівого шлуночка (ДДЛШ) у пацієнтів з АГ і ЦД типу II. Встановлено, що 85 % хворих на АГ і ЦД типу II мають ехокардіографічні ознаки ДДЛШ без клінічних проявів недостатності кровообігу. Доведено залежність між показниками ДДЛШ і тривалістю ЦД, рівнем AT і вираженістю МАУ. Вперше з'ясовано вплив терапії препаратом прямого інгібітора реніну (аліскірену) на показники ДДЛШ і МАУ. Виявлено можливість корекції ранніх розладів функції ЛШ з допомогою аліскірену. Встановлено залежність ефективності лікування аліскіреном від тривалості ЦД і величини МАУ. Виявлено взаємозв'язок між ступенем покращання діастолічної функції ЛШ, зниженням AT і зменшенням маси міокарда лівого шлуночка та зниженням МАУ на тлі лікування аліскіреном.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.226 + В379.251 + В379.27

Рубрики:

Тонкі шари напівпровідників

Фазові рівноваги. Фазові перетворення

Електричні і магнітні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У хворих на артеріальну гіпертонію та цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) вивчено гемодинамічні показники, що характеризують діастолічну функцію лівого шлуночка (ЛШ). Встановлено, що поширеність діастолічної дисфункції ЛШ становить 87,7 %. Виразність ехокардіографічних ознак діастолічної дисфункції ЛШ залежить від тривалості ЦД2, рівня артеріального тиску та мікроальбумінурії.

Досліджено сучасні підходи до організації модульно-рейтингової системи організації навчання та шляхи впровадження її на уроках української літератури у педагогічному ліцеї.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.83

Рубрики:

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.11-52

Рубрики:

Тиреоїдити

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-7 + Р457.865.7-5

Рубрики:

Цукровий діабет

Хірургічна патологія стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - встановлення частоти та факторів ризику розвитку остеопорозу в жінок із первинним гіпотиреозом. Під спостереженням перебувало 79 жінок із гіпотиреозом. У 37 жінок (46,8 %) був збережений менструальний цикл, 42 жінки (53,2 %) перебували в постменопаузальному періоді. Оцінка мінеральної щільності кісткової тканини здійснювалася за допомогою методу двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії. Частота остеопорозу в жінок у постменопаузальному періоді становила 38,1 % у поперековому відділі хребта, 35,7 % - у шийці стегнової кістки і 54,8 % - у середній третині передпліччя. У хворих із збереженим менструальним циклом остеопороз діагностовано в шийці стегнової кістки (13,5 %), середній третині передпліччя (16,2 %) і в поперековому відділі хребта (8,1 %). Висновки: розвиток остеопорозу в жінок із первинним гіпотиреозом асоціюється з чинниками, пов'язаними як із самим захворюванням (тривалість гіпотиреозу, середньодобова доза левотироксину), так і з традиційним чинником ризику остеопорозу - менопаузою.

У проведеному дослідженні встановлено значення фактора Віллебранда як маркера ендотеліальної дисфункції у формуванні та прогнозуванні ризику розвитку остепоротичного процесу в жінок із гіпотиреозом. У жінок постменопаузального періоду з гіпотиреозом спостерігається вірогідне збільшення концентрації фактора Віллебранда при остеопенії в поперековому відділі хребта. Високі концентрації фактора Віллебранда у жінок із гіпотиреозом слід розглядати як предиктор ризику розвитку остеопоротичного процесу. Підвищений рівень С-реактивного білка належить до несприятливих прогностичних ознак щодо зниження мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на первинний гіпотиреоз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.1-4 + Р415.12

Рубрики:

Хвороби кісток і суглобів

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12 + Р415.202.83

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.23

Рубрики:

Гіпотиреози

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті досліджень, проведених останніми роками, встановлено, що тиреоїдні гормони впливають на метаболізм кісткової тканини, тим самим зумовлюючи виникнення остеопорозу. Попри проведені в минулі роки дослідження, чіткого пояснення механізму розвитку метаболічної остеопатії, що асоціюється з патологією щитоподібної залози (ЩЗ), на сьогодні немає. Мета роботи - встановити вплив функціонального стану ЩЗ на характеристики кісткової тканини за даними ультразвукової денситометрії і лабораторних методів дослідження, розробити алгоритм своєчасної діагностики остеопенії та остеопорозу. У дослідження було включено 168 пацієнтів репродуктивного віку з дифузним нетоксичним зобом, дифузним токсичним зобом, післяопераційним гіпотиреозом внаслідок тиреоїдектомії з приводу раку ЩЗ і первинним гіпотиреозом. Функціональний стан ЩЗ оцінювали за допомогою визначення базальних концентрацій тиреотропного гормона і вільного тироксину в сироватці крові. Визначено рівень остеокальцину, b-ізомеру C-кінцевого телопептиду колагену I типу. Для оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини використовували метод ультразвукової денситометрії за допомогою кількісного кісткового ультрасонометра Sahara. В осіб із патологією ЩЗ зміни показників мінеральної щільності кісткової тканини виявлені в 59 (39,9 %) випадках, із них остеопенія - в 45 (30,4 %) і остеопороз - у 14 (9,5 %). Частота остеопенії та остеопорозу вірогідно збільшувалася в усіх групах хворих із порушеннями функціонального стану ЩЗ. Основним чинником, що призводить до зниження кісткової міцності у пацієнтів із тиреопатіями, є надмірна або недостатня продукція тиреоїдних гормонів, а також лікування супресивними дозами левотироксину. На стан кісткового метаболізму не впливає субклінічний гіпотиреоз, а також тривалість і прийом низьких (менше ніж 75 мкг/добу) доз замісної терапії левотироксином. Найбільш виражена зміна кісткового ремоделювання відбувається у пацієнтів із дифузним токсичним зобом. Лікування супресивними дозами левотироксину сприяє активації як резорбції, так і формування кістки, а замісні дози призводять до збільшення швидкості резорбції при збереженні швидкості формування кістки. Висновки: вперше наведений комплексний підхід до оцінки стану кісткового метаболізму у хворих із патологією ЩЗ, що включає ультразвукову денситометрію і лабораторні методи дослідження. Встановлені чинники (надмірна та недостатня продукція гормонів ЩЗ, прийом препаратів тиреоїдних гормонів у супресивній дозі) і механізми негативного впливу (стимуляція остеокластичної активності, зниження остеобластної активності) на стан кісткової міцності у хворих із різною патологією ЩЗ.

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є важливою проблемою сучасної клінічної медицини, що має не лише медичну, а й соціальну значущість. На окрему увагу заслуговує такий важливий аспект перебігу ЧМТ, як дослідження динамічних змін рівня свідомості у потерпілих для подальшого прогнозування результатів лікування з урахуванням асоціативних зв'язків із генетичними факторами. Мета дослідження - проаналізувати зміни рівня свідомості та результати лікування 200-т хворих із ЧМТ залежно від генотипу за -675 4G/5G поліморфізмом гена інгібітора активатора плазміногена 1-го типу. Установлено, що наявність генотипу 4G/5G за досліджуваним поліморфізмом асоціювалася із повільною динамікою відновлення свідомості за шкалою ком Глазго у порівнянні з генотипами 4G/4G і 5G/5G. Результати лікування хворих за шкалою наслідків Глазго значуще відрізнялися у носіїв із різними варіантами генотипів за -675 4G/5G поліморфізмом гена інгібітора активатора плазміногена 1-го типу, більш несприятливі щодо одужання були результати лікування у пацієнтів із генотипами 4G/4G і 4G/5G за досліджуваним поліморфізмом.

Стан субклінічного гіпертиреозу можна розглядати як оптимальну модель для оцінки значення тиреотропного гормона (ТТГ) для кісткової тканини у клінічній практиці. Мета дослідження - здійснити порівняльний аналіз впливу субклінічного гіпертиреозу різного генезу на показники мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) і параметри кісткового обміну. У дослідження за амбулаторних умов було включено 112 жінок з діагнозом "субклінічний гіпертиреоз" і тривалістю менопаузи принаймні 5 років. Із числа обстежених ендогенний субклінічний гіпертиреоз спостерігався у 78-ми жінок (група I), екзогенний субклінічний гіпертиреоз на тлі супресивної терапії левотироксином (група II) - у 34. До контрольної групи (група III) увійшло 20 жінок без порушення функції щитоподібної залози. У дослідженні вперше проведений порівняльний аналіз стану кісткового метаболізму, показників МЩКТ, а також показників фосфору та кальцію, ліпідного спектру крові у жінок із субклінічним гіпертиреозом різної етіології. Позитивна кореляція маркерів кісткового метаболізму і вільного трийодтироніну (вТ3) як гормонів, необхідних для розвитку скелета та підтримки його гомеостазу, вказує на фізіологічний вплив паратгормона і вТ3 на кісткову тканину. Показано, що стан кісткового метаболізму і МЩКТ залежить не лише від вмісту ТТГ, але й від причин розвитку субклінічного гіпертиреозу. Висновки: у жінок постменопаузального періоду з ендогенним субклінічним гіпертиреозом спостерігається вірогідне зниження показників МЩКТ, більш виражене в кістках із кортикальною будовою. Виявлено негативну кореляційну залежність між маркерами кісткового метаболізму і ТТГ серед усіх пацієнтів, включених у дослідження.